Фотофейки

Фотофейки — потужний інструмент у маніпулюванні інформацією. Такий візуальний контент створюється з допомогою технічного втручання, зокрема використання графічного редактора, або шляхом приписування нерелевантного контексту зображенню. Познайомимося з корисними ресурсами, які допоможуть виявити підроблене фото.

Google Reverse Image Search. Це найпростіший і найшвидший спосіб перевірити фото. Якщо ви працюєте у браузері Chrome, то потрібно натиснути правою кнопкою миші на зображення, яке плануєте перевірити, та обрати опцію «Шукати зображення в Google». Також можна завантажити обране фото у пошуковий рядок «Google Зображення». Проте такий спосіб дасть змогу лише відшукати схожі картинки, проте знайти інформацію про першоджерело чи сліди редагування є малоймовірним. Тож єдиною можливістю полегшити такий пошук — скористатися інструментами пошуку, що допоможуть відфільтрувати результати за часом.

RevEye plugin. Розширення для Google Chrome, з допомогою якого можна шукати в мережі за зображенням. Сервіс дає змогу з’ясувати, чи публікувалося фото раніше, якщо так — то коли й де.

Image Edited? Ресурс допомагає з’ясувати, чи редагувалося фото до публікації. Сервіс виявляє навіть найменші внесені правки, зокрема змінений контраст, яскравість тощо. Image Edited також визначає метадані аналізованого зображення — пристрій, на який було знято фото, назва програми, яку використали для редагування, час зйомки, експозицію тощо.

TinEye. Сервіс допомагає перевіряти за URL зображення або завантаживши раніше збережену картинку. Фото одразу можна відфільтрувати за часом, а також відсортувати картинки за тим, як вони змінювалися та порівняти з оригіналом.

Who stole my pictures. Це розширення, що надає змогу здійснювати пошук за кількома пошуковими системами (Tineye, Google, Baidu, Cydral). Firefox зробив цей плагін для перевірки користувачами, чи не використовує хтось сторонній без дозволу їхні фотографії, проте функціонал плагіну так само підходить і для перевірки фейків.

Jeffrey's Image Metadata Viewer. Сервіс надає можливість переглянути метадані зображення. Метадані фото — це дата зйомки, час, місце та безліч іншої важливої інформації – від параметрів зйомки до даних про те, в якій програмі і як фото було відредаговано. Ця інформація для фото найчастіше представлена в форматі EXIF (Exchangeable Image File Format). EXIF-дані – це стандарт, призначений для зберігання інформації про фотографії. Через те, що дані в EXIF-форматі стандартизовані, існує багато сервісів і програм, які можуть ці дані прочитати.

В українському сегменті соцмереж шириться велика кількість дописів, які містять фото з явними ознаками генерації штучним інтелектом нібито українських військових, із закликами привітати їх чи то з днем народження, чи то з весіллям. Також є схожі дописи про врятованих тварин, дітей або літніх людей.

Подібні публікації часто поширюються ботами, їхня мета – викликати емоції та заохотити людей відреагувати. Таким чином ці світлини отримують тисячі взаємодій від реальних користувачів, що сприяє швидкому просуванню сторінок.

Ці сторінки у соцмережах може використати росія в інформаційній війні проти України. Зокрема, на сторінках з ШІ-зображеннями збирається велика аудиторія, яка не надто критично ставиться до побаченого у мережі та сприйнятлива до інформаційних маніпуляцій. Таким чином ворог отримує майданчик для просування небезпечних для України наративів.

Загроза таких дописів полягає і в тому, що вони можуть використовуватися для шахрайства, адже часто містять шкідливі посилання, замасковані, наприклад, під петицію, яку необхідно підписати.

Дотримуйтеся інформаційної гігієни в мережі та не піддавайтеся на маніпуляції.