Медіаграмотність. Теорія маніпуляції «Вікно Овертона»: шість кроків, щоб неприйнятне зробити нормою

Вікно Овертона – спеціальна теорія, за допомогою якої можна легко насадити в підсвідомість суспільства абсолютно будь-яку ідею. Межі, завдяки яким приймаються дані ідеї, описані в теорії Овертона. Досягти їх можна, якщо зробити послідовні дії, які складаються з зрозумілих кроків.

Нині триває війна. Ми зіткнулися з ворогом, який обстоює думку, що звучать неправдоподібно, дивно та радикально. Нам досі невтямки: як може багатомільйонна країна вірити в український нацизм, дискримінацію російськомовних громадян, бази НАТО, розроблення біологічної зброї на території нашої держави і цим виправдовувати війну? Проте так працює пропаганда. Вона маніпулює свідомістю і перетворює людей на переконану в своїй правоті живу зброю.

У дев’яностих роках минулого століття соціолог Джозеф Овертон створив теорію маніпуляції групою. Її суть у тому, що за допомогою спеціальних прийомів навіть у найвисокоморальнішому суспільстві можна популяризувати будь-яку ідею. Для цього потрібно лише шість кроків. Теорія отримала назву «Вікно Овертона».  Обговорити її з учнями можна під час виховної години або уроку медіаграмотності. Як працює теорія маніпуляції — розглянемо на прикладі ідеї канібалізму.

Крок 1. Нечувано

Уявіть — ведучий популярної телепередачі раптом каже, що канібалізм — поїдання людиною людини — це природне явище.

Зрозуміло, що це просто неможливо! Перша реакція — осуд, неприйняття, обурення! Ведучого навіть звільнять і будуть засуджувати, але він зняв табу з цієї теми.

Крок 2. Радикально

Отже, повну заборону з теми канібалізму зняли, але суспільство продовжує засуджувати цю ідею. Періодично в тій чи тій передачі, на радіо чи в новинах ми чуємо ультраліві висловлювання людей щодо цієї теми. Більшість сприймає це як марення психопатів. Однак вони починають частіше з’являтися на екранах, і громадськість помічає, що утворюються групи таких радикалів. Вони організують наукові симпозіуми, на яких намагаються з точки зору формальної логіки пояснювати канібалізм як природне явище древніх племен.

Науковці пропонують до розгляду різні історичні прецеденти — наприклад, мати врятувала дитину від голодної смерті, бо напоїла її власною кров’ю.

На цьому етапі «Вікно Овертона» перебуває у вирішальній стадії. Замість поняття людоїдства або канібалізму починають використовувати коректний термін — антропофагія. Значення те саме, але звучить по-науковому. Більшість досі вважає немислимими і радикальними пропозиції щодо законності такого явища. Їм нав’язують принцип: «Якщо не ти з’їси сусіда, сусід з’їсть тебе».

Крок 3. Прийнятно

Третій крок переводить ідею на допустимий рівень. Тема давно обговорюється, всі вже до неї звикли, і слово «канібалізм» не викликає паніки. З’являється репортажі про те, що антропофаги спровокували якісь позитивні зміни. Прихильники руху помірного канібалізму збираються на мітинги.

Учені озвучують думку, що бажання їсти іншу людину закладене в нас природою. Додають, що на різних етапах історії канібалізм практикувався в тій чи тій мірі, тож це властиво людям і цілком нормально. Представників суспільства, що проти, в інфопросторі показують як нетолерантних і відсталих людей.

Крок 4. Розумно

Четвертий крок приводить населення до розумності ідеї антропофагії — якщо не зловживати, то цілком допустимо втілити її у життя. Розважальні телепрограми показують цікаві сюжети, пов’язані з канібалізмом. Люди вже сприймають це, як щось звичне, хоча й трохи дивне.

Крок 5. Стандартно

Пропагандисти майже досягнули цілі. Слушність канібалізму перетворюють на стандарт. Масам насаджують думку, що проблема канібалізму — актуальна і гостра.

Толерантність і наукова база цього питання вже не викликають сумнівів. Незалежні публічні особи виступають із нейтральною позицією: «Сам я не такий(-а), але мені байдуже, хто і що їсть». У медіа з’являються телевізійні продукти, які «окультурюють» ідею подання людського м’яса. Випускають фільми, де канібалізм — обов’язковий атрибут популярних героїв тощо.

Серйозно розглядають питання впливу людського м’яса на розвиток інтелекту. Обов’язково будуть висновки, що IQ в канібалів вищий. Тему продовжують розкручувати і популяризувати.

Крок 6. Політична норма

Фінал «Вікно Овертона» — це низка законів, які забезпечують канібалам вільне використання та поширення ідеї поїдання людини. Кожен голос, що висловлюватиметься проти цього, буде покараний, як такий, що зазіхає на свободу і права людини.

Тому:

«Вікно Овертона» — жорсткий і дієвий спосіб маніпулювати суспільною думкою. Ворог використовував його щонайменше вісім років. Росіян готували, що вони будуть «їсти людей» із методичок про вбитих дітей Донбасу, бандерівців, біологічні лабораторії та український неонацизм. Ці ідеї так закріпилися в головах росіян, що вони готові вбивати українців без жодних почуттів. Наразі Україна збирає російські пропагандистські матеріали, що формують у суспільстві умовні «вікна овертона», до розгляду в міжнародних судах. А поки ми боремося з їхніми наслідками.

Знання про цю теорію дають вам розуміння того, що тепер для того, щоб запровадити певну неприйнятну суспільству ідею непотрібне насильство чи постійний психологічний тиск. Вікна це не промивка мозку, а більш тонка технологія маніпулювання суспільною думкою. Її ефективність забезпечується постійним і поступовим застосуванням, непомітним для суспільства-жертви. Згідно тверджень Овертона для кожної ідеї чи проблеми у суспільстві існує так зване «вікно можливостей». В межах цього Вікна ідею можуть широко обговорювати, відкрито підтримувати, пропагувати та намагатися закріпити у законодавстві. Вікно рухають, змінюючи тим самим його можливості від стадії «немислимо» до стадії «цілком прийнятно». 

Основою управління ієрархічного суспільства в якому ми живемо є тотальний контроль. Домінуючий клас (еліти) завжди намагається якомога надійніше і міцніше стягувати ланцюги на шиї нижчого класу (робітниках) задля отримання матеріальної вигоди, від згенерованих ними ресурсів. Цей контроль можна побачити у багатьох аспектах існування простих людей: контроль за пересуванням, контроль фінансів, відбір накопичень, а головне інформаційний контроль. Найкращий раб, це той який вважає, що він вільний!

Будьте озброєні знаннями та не ведіться на маніпуляції телебачення чи соціальних мереж. Більшість з нас думає – одна людина нічого не змінить. Але імунітет від будь-яких маніпуляцій свідомості приховується у стійкості моральних принципів кожного з нас. Будучи одною, особистість не здатна змінити майже нічого у світі, але вона зобов'язана завжди залишатися людиною. Так, починаючи змінювати себе, ми міняємо і світ навколо.

За матеріалами журналу "Заступник директора школи" №4, 2022 р.